| Chapter 3 |
1 | ¶ Чи нам знов зачинати доручувати самих себе? Чи ми потребуємо, як дехто, листів доручальних до вас чи від вас? |
2 | Ви наш лист, написаний у наших серцях, якого всі люди знають і читають! |
3 | Виявляєте ви, що ви лист Христів, нами вислужений, що написаний не чорнилом, але Духом Бога Живого, не на таблицях камінних, але на тілесних таблицях серця. |
4 | Таку ж певність до Бога ми маємо через Христа, |
5 | не тому, що ми здібні помислити щось із себе, як від себе, але наша здібність від Бога. |
6 | ¶ І Він нас зробив бути здатними служителями Нового Заповіту, не букви, а духа, бо буква вбиває, а дух оживляє. |
7 | Коли ж служіння смерті, вирізане на каменях буквами, було таке славне, що Ізраїлеві сини не могли дивитись на обличчя Мойсея, через славу минущу обличчя його, |
8 | скільки ж більш буде в славі те служіння духа! |
9 | Бо як служіння осуду слава, то служіння праведности тим більше багате на славу! |
10 | Не прославилося бо прославлене, у цій частині, ради слави, що вона переважує, |
11 | бо коли славне те, що минає, то багато більш у славі те, що триває! |
12 | ¶ Тож, мавши надію таку, ми вживаємо великої сміливости, |
13 | а не як Мойсей, що покривало клав на обличчя своє, щоб Ізраїлеві сини не дивилися на кінець того, що минає. |
14 | Але засліпилися їхні думки, бо те саме покривало аж до сьогодні лишилось незняте в читанні Старого Заповіту, бо зникає воно Христом. |
15 | Але аж до сьогодні, як читають Мойсея, на їхньому серці лежить покривало, |
16 | коли ж вони навернуться до Господа, тоді покривало здіймається. |
17 | Господь же то Дух, а де Дух Господній, там воля. |
18 | Ми ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і зміняємося в той же образ від слави на славу, як від Духа Господнього. |