| Chapter 1 |
1 | ¶ Старець улюбленому Гаєві, якого я направду люблю. |
2 | Улюблений, я молюся, щоб добре велося в усьому тобі, і щоб був ти здоровий, як добре ведеться душі твоїй. |
3 | ¶ Бо я дуже зрадів, як прийшли були браття, і засвідчили правду твою, як ти живеш у правді. |
4 | Я не маю більшої радости від цієї, щоб чути, що діти мої живуть у правді. |
5 | Улюблений, вірно ти чиниш, як що робиш для братті та для чужинців, |
6 | вони про любов твою свідчили Церкві; добре ти зробиш, як їх випровадиш, як достойно для Бога, |
7 | бо вийшли вони ради Ймення Його, нічого не взявши від поган. |
8 | Отож, ми повинні приймати таких, щоб бути співробітниками правді. |
9 | ¶ Я до Церкви писав був, але Діотреф, що любить бути першим у них, нас не приймає. |
10 | Тому то, коли я прийду, то згадаю про вчинки його, що їх робить, словами лихими обмовляючи нас. І він тим не задовольнюється, а й сам не приймає братів, і тим, що бажають приймати, боронить, і вигонить із Церкви. |
11 | Улюблений, не робися подібним до лихого, а до доброго: доброчинець від Бога, а злочинець Бога не бачив. |
12 | ¶ Про Димитрія свідчили всі й сама правда. І свідчимо й ми, а ви знаєте, що свідчення наше правдиве. |
13 | Багато хотів я писати, та не хочу писати до тебе чорнилом та очеретинкою, |
14 | але маю надію побачити тебе незабаром, і говорити устами до уст. (1-15) Мир тобі! Друзі вітають тебе. Привітай друзів пойменно! Амінь. |