| Chapter 2 |
1 | ¶ І були скінчені небо й земля, і все воїнство їхнє. |
2 | І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив. |
3 | І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив. |
4 | ¶ Це ось походження неба й землі, коли створено їх, у дні, як Господь Бог создав небо та землю. |
5 | І не було на землі жодної польової рослини, і жодна ярина польова не росла, бо на землю дощу Господь Бог не давав, і не було людини, щоб порати землю. |
6 | І пара з землі підіймалась, і напувала всю землю. |
7 | І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею. |
8 | ¶ І насадив Господь Бог рай ув Едені на сході, і там осадив людину, що її Він створив. |
9 | І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево Пізнання добра і зла. |
10 | І річка з Едену виходить, щоб поїти рай. І звідти розділюється і стає чотирма початками. |
11 | Імення одному Пішон, оточує він усю землю Хавіла, де є золото. |
12 | А золото тієї землі добре; там бделій і камінь онікс. |
13 | Ім'я ж другої річки Ґіхон, вона оточує ввесь край Етіопії. |
14 | А ім'я річки третьої Тигр, вона протікає на сході Ашшуру. А річка четверта вона Ефрат. |
15 | І взяв Господь Бог людину, і в еденському раї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала. |
16 | ¶ І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти. |
17 | Але з дерева знання добра й зла не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш! |
18 | ¶ І сказав Господь Бог: Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього. |
19 | І вчинив Господь Бог із землі всю польову звірину, і все птаство небесне, і до Адама привів, щоб побачити, як він їх кликатиме. А все, як покличе Адам до них, до живої душі воно ймення йому. |
20 | І назвав Адам імена всій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині. Але Адамові помочі Він не знайшов, щоб подібна до нього була. |
21 | ¶ І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце. |
22 | І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама. |
23 | І промовив Адам: Оце тепер вона кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона чоловіковою буде зватися, бо взята вона з чоловіка. |
24 | Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, і стануть вони одним тілом. |
25 | І були вони нагі обоє, Адам та жінка його, і вони не соромились. |