| Chapter 3 |
1 | ¶ По цьому відкрив Йов уста свої та й прокляв був свій день народження. |
2 | І Йов заговорив та й сказав: |
3 | Хай загине той день, що я в ньому родився, і та ніч, що сказала: Зачавсь чоловік! |
4 | Нехай стане цей день темнотою, нехай Бог з висоти не згадає його, і нехай не являється світло над ним!... |
5 | Бодай темрява й морок його заступили, бодай хмара над ним пробувала, бодай темнощі денні лякали його!... |
6 | Оця ніч бодай темність її обгорнула, нехай у днях року не буде названа вона, хай не ввійде вона в число місяців!... |
7 | Тож ця ніч нехай буде самітна, хай не прийде до неї співання! |
8 | Бодай її ті проклинали, що день проклинають, що левіятана готові збудити! |
9 | Хай потемніють зорі поранку її, нехай має надію на світло й не буде його, і хай вона не побачить тремтячих повік зорі ранньої, |
10 | бо вона не замкнула дверей нутра матернього, і не сховала страждання з очей моїх!... |
11 | ¶ Чому я не згинув в утробі? Як вийшов, із нутра то чому я не вмер? |
12 | Чого прийняли ті коліна мене? І нащо ті перса, які я був ссав? |
13 | Бо тепер я лежав би спокійно, я спав би, та був би мені відпочинок |
14 | з царями та з земними радниками, що гробниці будують собі, |
15 | або із князями, що золото мали, що доми свої сріблом наповнювали!... |
16 | Або чом я не ставсь недоноском прихованим, немов ті немовлята, що світла не бачили? |
17 | Там же безбожники перестають докучати, і спочивають там змученосилі, |
18 | разом з тим мають спокій ув'язнені, вони не почують вже крику гнобителя!... |
19 | Малий та великий там рівні, а раб вільний від пана свого... |
20 | ¶ І нащо Він струдженому дає світло, і життя гіркодухим, |
21 | що вичікують смерти й немає її, що її відкопали б, як скарби заховані, |
22 | тим, що радісно тішилися б, веселились, коли б знайшли гроба, |
23 | мужчині, якому дорога закрита, що Бог тінню закрив перед ним?... |
24 | Бо зідхання моє випереджує хліб мій, а зойки мої полились, як вода, |
25 | бо страх, що його я жахався, до мене прибув, і чого я боявся прийшло те мені... |
26 | Не знав я спокою й не був втихомирений, і я не відпочив, та нещастя прийшло!... |