| Chapter 49 |
1 | ¶ Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом. (49-2) Слухайте це, всі народи, візьміть до ушей, усі мешканці всесвіту, |
2 | (49-3) і людські сини й сини мужів, разом багатий та вбогий, |
3 | (49-4) мої уста казатимуть мудрість, думка ж серця мого розумність, |
4 | (49-5) нахилю своє ухо до приказки, розв'яжу свою загадку лірою! |
5 | (49-6) Чому маю боятись у день лихоліття, як стане круг мене неправда моїх ошуканців, |
6 | ¶ (49-7) які на багатство своє покладають надію, і своїми достатками хваляться? |
7 | (49-8) Але жодна людина не викупить брата, не дасть його викупу Богові, |
8 | (49-9) бо викуп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки, |
9 | (49-10) щоб міг він ще жити навіки й не бачити гробу! |
10 | (49-11) Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та неук, і лишають для інших багатство своє... |
11 | (49-12) Вони думають, ніби доми їхні навіки, місця їхнього замешкання з роду до роду, іменами своїми звуть землі, |
12 | (49-13) та не зостається в пошані людина, подібна худобі, що гине! |
13 | (49-14) Така їхня дорога глупота для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. Села. |
14 | (49-15) Вони зійдуть в шеол, і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від рання; подоба їхня знищиться, шеол буде мешканням для них... |
15 | ¶ (49-16) Та визволить Бог мою душу із влади шеолу, бо Він мене візьме! Села. |
16 | (49-17) Не лякайся, коли багатіє людина, коли збільшується слава дому її, |
17 | (49-18) бо, вмираючи, не забере вона всього, її слава не піде за нею! |
18 | (49-19) Хоч вона свою душу за життя свого хвалить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро, |
19 | (49-20) вона прийде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки! |
20 | (49-21) Людина в пошані, але нерозумна, подібна худобі, що гине! |