| Chapter 20 |
1 | ¶ Бо Царство Небесне подібне одному господареві, що вдосвіта вийшов згодити робітників у свій виноградник. |
2 | Згодившися ж він із робітниками по динарію за день, послав їх до свого виноградника. |
3 | А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку, |
4 | та й каже до них: Ідіть і ви до мого виноградника, і що буде належати, дам вам. |
5 | Вони ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев'ятій, і те саме зробив. |
6 | А вийшовши коло години одинадцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: Чого тут стоїте цілий день безробітні? |
7 | Вони кажуть до нього: Бо ніхто не найняв нас. Відказує їм: Ідіть і ви в виноградник. |
8 | Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: Поклич робітників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших. |
9 | І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по динарію. |
10 | Коли ж прийшли перші, то думали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли. |
11 | А взявши, вони почали нарікати на господаря, |
12 | кажучи: Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спекоту... |
13 | А він відповів і сказав до одного із них: Не кривджу я, друже, тебе, хіба не за динарія згодився зо мною? |
14 | Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому ось останньому, як і тобі. |
15 | Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хочу, зробити? Хіба око твоє заздре від того, що я добрий? |
16 | Отак будуть останні першими, а перші останніми! |
17 | ¶ Побажавши ж піти до Єрусалиму, Ісус взяв осібно Дванадцятьох, і на дорозі їм сповістив: |
18 | Оце в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його... |
19 | І посганам Його вони видадуть на наругу та на катування, і на розп'яття, але третього дня Він воскресне! |
20 | ¶ Тоді приступила до Нього мати синів Зеведеєвих, і вклонилась, і просила від Нього чогось. |
21 | А Він їй сказав: Чого хочеш? Вона каже Йому: Скажи, щоб обидва сини мої ці сіли в Царстві Твоїм праворуч один, і ліворуч від Тебе один. |
22 | А Ісус відповів і сказав: Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її питиму або христитися хрищенням, що я ним хрищуся? Вони кажуть Йому: Можемо. |
23 | Він говорить до них: Ви питимете Мою чашу і будете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся. А сидіти праворуч Мене та ліворуч не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вготовано. |
24 | Як почули це десятеро, стали гніватися на обох тих братів. |
25 | А Ісус їх покликав і промовив: Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі їх тиснуть. |
26 | Не так буде між вами, але хто великим із вас хоче бути, хай буде слугою він вам. |
27 | А хто з вас бути першим бажає, нехай буде він вам за раба. |
28 | Так само й Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох! |
29 | ¶ Як вони ж з Єрихону виходили, за Ним ішов натовп великий. |
30 | І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів! |
31 | Народ же сварився на них, щоб мовчали, вони ж іще більше кричали, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів! |
32 | Ісус же спинився, покликав їх та й сказав: Що хочете, щоб Я вам зробив? |
33 | Вони Йому кажуть: Господи, нехай нам розкриються очі! |
34 | І змилосердивсь Ісус, доторкнувся до їхніх очей, і зараз прозріли їм очі, і вони подалися за Ним. |