| Chapter 10 |
1 | ¶ Не хочу я, браття, щоб ви не знали, що під хмарою всі отці наші були, і всі перейшли через море, |
2 | і всі охристилися в хмарі та в морі в Мойсея, |
3 | і всі їли ту саму поживу духовну, |
4 | і пили всі той самий духовний напій, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля був Христос! |
5 | Але їх багатьох не вподобав був Бог, бо понищив Він їх у пустині. |
6 | ¶ А це були приклади нам, щоб ми пожадливі на зле не були, як були пожадливі й вони. |
7 | Не будьте також ідолянами, як деякі з них, як написано: Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати. |
8 | Не станьмо чинити блуду, як деякі з них блудодіяли, і полягло їх одного дня двадцять три тисячі. |
9 | Ані не випробовуймо Христа, як деякі з них випробовували, та й від зміїв загинули. |
10 | Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, і загинули від погубителя. |
11 | Усе це трапилось з ними, як приклади, а написане нам на науку, бо за нашого часу кінець віку прийшов. |
12 | Тому то, хто думає, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти! |
13 | Досягла вас спроба не інша, тільки людська; але вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її. |
14 | Тому, мої любі, утікайте від служіння ідолам. |
15 | ¶ Кажу, як розумним; судіть самі, що кажу я. |
16 | Чаша благословення, яку благословляємо, чи не спільнота то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільнота він тіла Христового? |
17 | Тому що один хліб, тіло одне нас багато, бо ми всі спільники хліба одного. |
18 | Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що жертви їдять, не спільники вівтаря? |
19 | Тож що я кажу? Що ідольська жертва є щось? Чи що ідол є щось? |
20 | Ні, але те, що в жертву приносять, демонам, а не Богові в жертву приносять. Я ж не хочу, щоб ви спільниками для демонів стали. |
21 | Бо не можете пити чаші Господньої та чаші демонської; не можете бути спільниками Господнього столу й столу демонського. |
22 | Чи ми дратуватимем Господа? Хіба ми потужніші за Нього? |
23 | ¶ Усе мені можна, та не все на пожиток. Усе мені можна, та будує не все! |
24 | Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен для ближнього! |
25 | Їжте все, що на ятках м'ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись, |
26 | Бо Господня земля, і все, що на ній! |
27 | Як покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти, їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись. |
28 | Коли ж скаже вам хтось: Це ідольська жертва, не їжте тоді через того, хто сказав, та через сумління! |
29 | Говорю ж не про власне сумління, але іншого, чого б моя воля судилась сумлінням чужим? |
30 | Коли я стаю спільником їжі з подякою, чому мене зневажають за те, за що дякую я? |
31 | Тож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте, або коли інше що робите, усе на Божу славу робіть! |
32 | Не робіть спокуси юдеям та гелленам, та Церкві Божій, |
33 | як догоджую й я всім у всьому, не шукаючи в тому пожитку свого, але пожитку для багатьох, щоб спаслися вони. |