| Chapter 14 |
1 | ¶ Дбайте про любов, і про духовне пильнуйте, а найбільше щоб пророкувати. |
2 | Як говорить хто чужою мовою, той не людям говорить, а Богові, бо ніхто його не розуміє, і він духом говорить таємне. |
3 | А хто пророкує, той людям говорить на збудування, і на умовлення, і на розраду. |
4 | Як говорить хто чужою мовою, той будує тільки самого себе, а хто пророкує, той Церкву будує. |
5 | Я ж хочу, щоб мовами говорили всі, а ліпше щоб пророкували: більший бо той, хто пророкує, аніж той, хто говорить мовами, хібащо пояснює, щоб будувалася Церква. |
6 | ¶ А тепер, як прийду я до вас, браття, і до вас говорити буду чужою мовою, то який вам пожиток зроблю, коли не поясню вам чи то відкриттям, чи знанням, чи пророцтвом, чи наукою? |
7 | Бо навіть і речі бездушні, що звук видають, як сопілка чи лютня, коли б не видавали вони різних звуків, як пізнати б тоді, що бринить або грає? |
8 | Бо коли сурма звук невиразний дає, хто до бою готовитись буде? |
9 | Так і ви, коли мовою не подасте зрозумілого слова, як пізнати, що кажете? Ви говоритимете на вітер! |
10 | Як багато, наприклад, різних мов є на світі, і жадна з них не без значення! |
11 | І коли я не знатиму значення слів, то я буду чужинцем промовцеві, і промовець чужинцем мені. |
12 | Так і ви, що пильнуєте про духовні дари, дбайте, щоб збагачуватись через них на збудування Церкви! |
13 | Ось тому, хто говорить чужою мовою, нехай молиться, щоб умів виясняти. |
14 | Бо коли я молюся чужою мовою, то молиться дух мій, а мій розум без плоду! |
15 | ¶ Ну, то що ж? Буду молитися духом, і буду молитися й розумом, співатиму духом, і співатиму й розумом. |
16 | Бо коли благословлятимеш духом, то як той, що займає місце простої людини, промовить амінь на подяку твою? Не знає бо він, що ти кажеш. |
17 | Ти дякуєш добре, але не будується інший. |
18 | Дякую Богові моєму, розмовляю я мовами більше всіх вас. |
19 | Але в Церкві волію п'ять слів зрозумілих сказати, щоб і інших навчити, аніж десять тисяч слів чужою мовою! |
20 | Браття, не будьте дітьми своїм розумом, будьте в лихому дітьми, а в розумі досконалими будьте! |
21 | ¶ У Законі написано: Іншими мовами й іншими устами Я говоритиму людям оцим, та Мене вони й так не послухають, каже Господь. |
22 | Отож, мови існують на знак не для віруючих, але для невіруючих, а пророцтво для віруючих, а не для невіруючих. |
23 | А як зійдеться Церква вся разом, і всі говоритимуть чужими мовами, і ввійдуть туди й сторонні чи невіруючі, чи ж не скажуть вони, що біснуєтесь ви? |
24 | Коли ж усі пророкують, а ввійде якийсь невіруючий чи сторонній, то всі докоряють йому, усі судять його, |
25 | і так таємниці серця його виявляються, і так він падає ницьма і вклоняється Богові й каже: Бог справді між вами! |
26 | ¶ То що ж, браття? Коли сходитесь ви, то кожен із вас псалом має, має науку, має мову, об'явлення має, має вияснення, нехай буде все це на збудування! |
27 | Як говорить хто чужою мовою, говоріть по двох, чи найбільше по трьох, і то за чергою, а один нехай перекладає! |
28 | А коли б не було перекладача, то нехай він у Церкві мовчить, а говорить нехай собі й Богові! |
29 | А пророки нехай промовляють по двох чи по трьох, а інші нехай розпізнають. |
30 | Коли ж відкриття буде іншому з тих, хто сидить, нехай перший замовкне! |
31 | Бо можете пророкувати ви всі по одному, щоб училися всі й усі тішилися! |
32 | І коряться духи пророчі пророкам, |
33 | бо Бог не є Богом безладу, але миру. Як по всіх Церквах у святих, |
34 | ¶ нехай у Церкві мовчать жінки ваші! Бо їм говорити не позволено, тільки коритись, як каже й Закон. |
35 | Коли ж вони хочуть навчитись чогось, нехай вдома питають своїх чоловіків, непристойно бо жінці говорити в Церкві! |
36 | ¶ Хіба вийшло від вас Слово Боже? Чи прийшло воно тільки до вас? |
37 | Коли хто вважає себе за пророка або за духовного, нехай розуміє, що я пишу вам, бо Господня це заповідь! |
38 | Коли б же хто не розумів, нехай не розуміє! |
39 | Отож, браття мої, майте ревність пророкувати, та не бороніть говорити й мовами! |
40 | Але все нехай буде добропристойно і статечно! |